Анатолій Чернов записує георадарний профіль на льодовику з георадаром VIY3-300
Триває сезонна експедиція 2020 на українській антарктичній станції «Академік Вернадський». Одним з напрямків наукової діяльності на станції є вивчення кріосфери – льодовиків та снігового покриву. Отримувати інформацію для цього методу допомагають георадари. Про це пише учасник сезонної експедиції 2020 геофізик Анатолій Чернов на своїй сторінці у фейсбуці.
«На станції використовуються 2 прилади VIY українського виробництва Transient Technologies LLC: VIY3-300 та VIY5-37. Георадарний метод досліджень набув широкого використання з другої половини 20 століття. Це електромагнітний метод, який застосовується для вирішення широкого спектра задач: пошук підземних об’єктів типу трубопроводів, кабелів, пустот; пошук археологічних пам’яток (рештки фундаментів, ходи, захоронення, скарби та інші цінності), прослідковування границі між різними геологічними породами; пошук підземних вод та зон зволоження ґрунтів; дослідження льодовиків та зони вічної мерзлоти. Останні були одними з перших об’єктів вивчення для цього методу і по сьогоднішній день георадар є найбільш ефективним не руйнівним методом в цих регіонів. Цим методом в Антарктичних широтах переважно досліджуються льодовики, сніговий покрив, можливо знаходити печери та славнозвісні підльодовикові озера.
Я започаткував напрямок георадарних досліджень на Українській Антарктичній Станції у 2017-2018 роках під час зимівлі у 22 УАЕ, – пише Анатолій Чернов. – З того часу займаюсь плануванням георадарних досліджень на час зимівок, проведенням сезонних робіт, обробляю та інтерпретую результати по дослідженням льодовиків. Глибинність сканування льодовиків з нашим георадаром становить 28 метрів і цього в більшості випадків достатньо для так званих острівних льодовиків, які ми досліджуємо. В отриманих даних міститься інформація про потужність льоду, підльодовиковий рельєф, ділянки тріщинуватості та зони присутності рідкої води, підльодовикові печери; проводиться моніторинг внутрішніх змін в льодовиках.
Для цих робіт використовуємо георадар VIY3-300 з частотою антенного блоку 300 МГц. На даний момент ділянки георадарних досліджень (15 острівних льодовиків та 2 ділянки на Антарктичному Півострові) розташовані на території протяжністю 40 кілометрів вздовж Антарктичного півострова.
Під час проведення українсько-латвійських георадарних досліджень острівних льодовиків у 2018 році була виявлена аномалія, яка вказує на присутність води під льодом. За результатами детальної зйомки георадаром VIY3-300 під час цьогорічних сезонних робіт локалізовано ділянку розповсюдження цієї аномалії та підтверджено наявність води під льодом. Наступний етап вивчення водойми передбачає відбір зразків води та організмів для біологічних досліджень.
Протягом цьогорічної сезонної експедиції, відпрацьовується методика робіт з новим георадаром VIY5-37 для більш детальних досліджень до глибин 2-15 метрів. За допомогою високочастотної антени 700 МГц, отримуємо інформацію про глибину снігу та процес формування нових шарів фірну та льоду. Вивчення верхньої частини кріосфери проводяться відділом фізики атмосфери НАНЦ, який очолює Денис Пішняк.
Також під час сезонної експедиції 2020 визначається інформативність георадарного методу для вивчення структури та потужності Антарктичних торф’яників – геофізики допомагають біологам досліджувати унікальні Антарктичні мохові поля», – розповідає Анатолій Чернов.
Він зазначає, що згадані роботи проводяться в рамках виконання «Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки» і також спрямовані на вирішення актуальних світових задач Антарктичних досліджень.
